СЦЕНАРІЙ ДО ДНЯ ВЧИТЕЛЯ

Звучить фонограма

Учениця:

Вклонiться, люди, вчителю своєму,

Володаревi слова i пера,

Крiзь бiль i радiсть, роздуми i втому

любов його безсмертна проросла.

Учень:

Любов учителя не зна кiнця нi краю,

Не рветься нi на мить гаряча нить,

Любов учителя нiколи не вмирає,

Вона у серцi учня пломенить.

Учениця:

Доброго дня всім присутнім в залі. Доброго дня всім тим, хто завітав сьогодні до нашої  ошадної зали.

Дорогi нашi педагоги! Сьогоднi ми зiбралися в цьому залi неспроста. За дорученням учнiв школи, наших батькiв ми щиро вiтаємо Вас з чудовим святом - Днем вчителя.

Учень:

Вітаєм з Днем учителя вас,

Культури і освіти днем прекрасним.

Хай учнів радує не раз ваш труд,

Що сяє світлом непогасним.

Учениця:

Хай творчий вогонь в вашiм серцi не згасне,

Хай сили невичерпнi вашi цвiтуть,

Гордiться по праву за свiтлий, прекрасний,

Великий, почесний учительський труд.

Учень:

Дорогi вчителi! До Вас сьогоднi слова щирої шани, сердечної вдячностi. Ваша праця мудра i благородна. Розум, серце, душу, здоров'я впродовж усiх рокiв ви вiддаєте своїм вихованцям. Як мама, проводжаючи дiтей в дорогу, вiддає з рушником частинку свого серця, щоб зiгрiвало воно на життєвих перехрестях, так i ви передаєте з частинкою серця знання. Мабуть, велике воно, учительське серце, раз на стiльки вистачає його...

Учень 1:

3 усіх усюд я все ж тебе знайду,

З далеких даль  твій голос я почую,

Учителю, з-за моря примандрую

Й тобі обітницю у вірності складу.

Учениця 1:

Впіймаю серцем, наче між долонь,

Моя душа любов'ю запульсує,

Бо вчителем запалений вогонь

Через життєві терни пронесу я.

Учениця:

Щоранку поспiшає до школи енергійна, цілеспрямована, молода, красива людина.   Вона тепло вiтається з учнями, з працiвниками школи, тепла усмiшка нiколи не залишає її. У цiєї вчительки мелодiйний душевний голос. Вiдзначення знаменних дат у школi не обходиться без її участi. Доброта, товаристкiсть, широта поглядiв - все це поєднання в однiй людинi. А людина ця – голова шкільної родини, наш директор Жанна Василівна. Вам слово,   Жанно Василівно!

Сценка

  Моя мама вчителька (зітхає)

    Добре це, чи ні?

    Хочу я спитать її …

-    Сину! Ніколи мені!

Глянь, матусю, осюди,

Що писать тут "е” чи "и”?

Й не рішається задачка…

-    Синку, зошитів он пачка

Перевірить треба в строк

Вивчи  сам уже  урок.

Ой, матусю, глянь зірниця!

Вийдем,  полюбуємось!

-    В мене завтра "Вечорниці”

Місяць вже готуємось!

То кажіть мені нарешті

Роз’ясніть  тепер мені

Мама вчителька у мене

Добре це, чи ні?

Учень :

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

Мить, коли учитель скаже:

 «Піднімайсь! До дошки йди!».

Учениця:

Мить, коли окрилений філолог

Прорікає: «Пишемо диктант!»

А рішучий завуч б'є на сполох;

«Кинь шпаргалку! Розвивай талант!».

Учень:

Мить, коли усміхнений директор

На контрольну радісно спішить,

А галантний дядечко-інспектор

Документи в папках потрошить!

Учень:  Коли тести пропонує фізик,

Учень:  Музикант настроює рояль,

Учениця: Як біолог марно сушить мізок,

Учень:  А географ дує, як містраль.

Учениця: Як історик датами морочить,

Учениця: Фізкультурник біга, як Пеле.

Учень: Зарубіжник серенади строчить,

Учень:  Трудовик монтує «Шевроле»,

Учень:  Як завгосп комп'ютерами марить,

Учениця:  Бібліограф книги роздає,

Учениця :  Як психолог лине поза хмари

                     Щастячко шукать своє й моє.

Учениця:   Скільки не судилося б ходити

                     В перший клас читати «Букваря»,

Усі разом:

Школу рідну будемо любити

Ту, де кожна вчителька - зоря!

(Діти співають на мотив пісні «Вчителько моя, зоре світова...»).

I.

Сонечко встає, тільки спить вона,

Голову схиливши на журнал, на журнал .

Зошити лежать в неї край вікна,

Як її єдиний справжній капітал!

II.

Може, сниться їй зоряний Париж

Чи багамська казка золота!

Ой, дзвінок, дзвінок, нащо ти дзвениш?

Нащо розриваєш молоді літа?

ВІРШ   «Моїй мамі» ( для вчительських дітей)

(Євдощак Максим, Горевич Аня)

Матусю! Світ моїх очей!

Де б не була я, що б я не робила,

Ніколи не забуду я того,

Чому в житті завжди мене ти вчиш.

Мамо люба, мамо мила!

Звідки ж в тебе стільки сили,

Щоб сім’ю всю доглядати,

Одягати, годувати?

Приголубити, навчити,

Виховати й зрозуміти.

Все ти любиш, все ти вмієш,

Всюди ти знаннями сієш.

Матусю, мамо, люба моя ненько,

Тобі на свято квіти я дарую.

Ти моє серце, матінко рідненька,

Ти над усе для мене у житті!

«Спасибі  рідненька» (Богачов Сашка)

Лагідна, рідненька, добра і проста,

Наша дорогенька, наша золота!

Спасибі матусю, що життя дарували,

Спасибі матусю, що Ви нас повчали.

Спасибі рідненька за вічну турботу,

За щире бажання добра нам усім.

Привітання мамі ( Воєвідко Назар)

Моя ти мила і ясна зоре,

Моя ти квіточка весела в полі!

Сьогодні з святом від душі вітаю,

Любові й щастя я тобі бажаю.

Завжди такою будь як тепер,

І сяй як зірка в нічному небі.

Розквітни знову! Тебе благаю,

Всього найкращого тобі  бажаю.

Бажаю, щоб ти була весела,

Щоб горе минало твою оселю,

Щоб промені сонця були з тобою,

І щоб завжди була молодою.

І щоб ніколи не знала горе,

Щоб всього в тебе було доволі.

Тому - всміхнися - тебе благаю.

Любові й щастя ще раз бажаю!

«Щирі вітання» (Герасим Юлька)

Прийми наші щирі, сердечні вітання.

Ти не сумуй і журбі не здавайся,

А просто радій і всім усміхайся.

Спасибі, матусю, за Твоє тепло,

За людяність Твою, за Твоє добро.

За те, що зростила, за те, що навчила.

За руки робочі, за хліб на столі.

Спасибі, рідненька, уклін до землі.

Хай Мати Божа береже

Від злих людей і різних бід,

А Господь хай здоров’я дає

І поможе прожити ще багато літ.

«Мамі-вчительці» ( Бурега Олег)

 Чаклунко-осінь, зачекай, зажди,

Вертай в дитинство бабиного літа,

Учителько, ти в серці назавжди

В осінніх барвах і духмяних квітах.

Осінь за вікном казку чарівну пише,

Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,

Сонечко, засяй, радо привітай спершу

Маму мою, вчительку нашу.

Пливе туман від росяних дібров,

Мережка-стежка, дітвора у школі

Учительку свою стрічає знов

І дзвоник будить клени і тополі.

Осінь за вікном казку чарівну пише,

Вітре, не пустуй, листям шелести тихше,

Сонечко, засяй, радо привітай спершу

Маму мою, вчительку нашу.

Учень:

Є почуття такі прозорі,

Що, коли б з них відлити зорі, -

Вони б світились, як небесні, -

Такі прямі і дуже чесні.

Учениця :

Є серед них любов крилата,

Є віра, мудрістю багата,

Є щирість, доброта, обачність,

Та найдорожча серцю - вдячність!

ВІРШ «МОЯ БАБУСЯ» (для вчительських дітей)

( Каріна і Ангеліна)

А бабуся не сварить, не кричить,

Поцілує лагідно,та й мовчить.

Добрий день, бабусю, дорога  моя!

Це для тебе сонце лагідно сія.

Я люблю твій голос: теплий, дорогий.

Я люблю невтомні рученьки твої.

Дорогу мою бабусю

З святом привітаю

Теплих усмішок осінніх,

Довгих літ прожить бажаю.

Моя бабуся гарна й мила

Вона найкраща від усіх людей

І хоч вона вже трохи посивіла

Але так щиро любить нас дітей!

Побажаємо вам сто років жити

Без горя, сліз і без журби!

Хай з вами буде щастя і здоров’я

На многі літа, назавжди!

Хай в житті вам радість буде,

Процвітайте, як той цвіт.

Дай же, Боже, любим бабцям

Многих, добрих і  щасливих літ!

«ВДЯЧНІСТЬ» (Остафійчук Діма)

Учениця:

Яке ж велике серце треба мати, Щоб день у день, з року в рік Щедро роздавати його по шматочках нам!

Учень:

 І якою має бути доброю, терплячою і нестаріючої душа.

Учениця:

 Так, школа для кожного з нас залишається світлим, радісним острівцем дитинства. Дорослій ніколи вже на нього не повернутися.

Учень:

 Тільки вчителі на цьому острові мають постійну прописку. Адже школа для них – рідний дім, а всі учні – їхні діти, помічники, друзі. Тут все перемішалося: дитинство і зрілість, юність і романтика, наука і мистецтво, мрії і реальне життя. У цьому будинку радість і сльози, зустрічі і розставання.

Учень:Дорогі вчителі! Ми щиро вдячні вам за вашу натхненну працю, за ваше вміння долати життєві труднощі, за ваше невичерпне терпіння у спілкуванні із нами!

Учениця : Вибачте нам нашу нестриманість, непосидючість, безкомпромісність. Вибачте, що часом ранимо вас необачним словом чи жорстоким сміхом.

Учень :Повірте, що ми на сто відсотків розуміємо, наскільки важлива роль учителя у становленні молодої людини, яка важка і виснажлива ваша праця.

(Діти співають на мотив пісні «Наша служба и опасна и трудна» із кінофільму «Слідство ведуть знавці»).

І

Ви забудьте про журнали хоч на мить,

Поки пісня ця окрилено дзвенить,

Поки свято нас тримає у своїм

Радіснім полоні,

Ми для вас, шановні наші вчителі,

Принесемо із далекої землі

Сонце на долоні.

ІІ

Ви не вірте, що підкорять вас роки,

А частіше усміхайтесь залюбки,

І фортуна подарує вам джек-пот,

І душа розквітне,

І весела безтурботна дітвора

Прокричить для вас гучне: «Гіп-гіп ура!» -

Щиро і привітно.

ІІІ

Ви розкрийте свої радісні серця,

Бо удача педагогам до лиця,

І тоді на добру сотню щасних літ

Долю приголубим,

Проспіваємо натхненно світлий гімн

І повторимо ще раз для вчителів.

Дякуємо щиро

Учень :

Як багато у слові «вчитель»

Поривання, любові, краси.

Воно аж по вінця сповнене

Юначим сміхом,

Батьківськими тривогами,

Трепетними дитячими надіями

І щирим уболіванням

За майбутнє своєї країни.

Учень :

Воно - з чистого неба зіткане,

Із запеклих, замріяних молодих доль;

З іскристих, мов ватра,

Прийдешніх мінливих здобутків.

Учень :

І дивується вічність, задивлена в сни,

Як скоряється владній волі

Учителя Всяке діло, узяте ним в руки,

Як гартується його воля у поєдинках із часом

І як він переростає самого себе, переплавляється, перероджується і убезсмертнюється у своїх учнях!

Учень : Любі наші наставники! Обіцяємо вам бути гідним вашої мужності і мудрості, старатимемось надалі дарувати вам тільки радість.

Учениця 1: Чим за турботу вашу віддячимо?

Учениця 2: Тим, що ми зробимо!

Учениця 3: Тим, що побачимо!

Учениця 4: Тим, що збудуємо!

Учениця 5: Тим, що розоремо!

Учениця 6: Тим, що омріємо!

Учениця 7: Тим, що поборемо!

Учениця 5: Тим, що засіємо!

Учениця 6:Тим, що відкриємо!

Всі разом: Тим, що на краще змінити зуміємо.

Учень:

Про вчителя моє найкраще слово,

Як про людину дану всім від Бога,

Бо все добро так щиро в серці світить,

Найкращому створінню – нашим дітям.

Учениця:

Навчить любити українську мову

І шанувати рідне наше слово,

З пісень вінки плести й добро творити,

А успіхам дітей завжди радіти.

Учень:

Розумна, щира і привітна,

В душі завжди весна і радість квітне,

А ще вогонь великий не згасити,

Життя дорогу ним світити.

Учениця:

Навчаєш різні труднощі долати,

А ще всім свято пам’ятати,

Де ти живеш, і що земля єдина.

Вселяєш віру у прекрасне ти дитині!

Учениця:

Спасибі вам, учителі, за душу відкриту,

За ласку, турботу, любов, доброту.

Живіть довго-довго, милуйтесь цим світом.

Хай завжди для вас ніжні квіти цвітуть,

Хай щастям і сміхом наповниться дім.

За ваші турботи — низький вам уклін!

  Учень:

І в день такий урочистий, святковий

Дозвольте Вашу працю вшанувать.

 І квіти всі, принесені сьогодні,

Від всього серця Вам подарувать.

Вручення квітів