Види і методи організації домашньої учбової роботи учнями
Вид домашньої навчальної роботи, виконуваної учнем значною мірою залежить від характеру завдання. Виходячи з певних ознак, можна виділити багато видів домашніх завдань. Розглянемо деякі з них. За способом виконання, які використовуються, розрізняють усні, письмові й предметно-практичні завдання. Згідно з етапами процесу засвоєння можуть бути складені завдання на сприйняття нового матеріалу (ознайомлення з текстом, малюнками, таблицями), на осмислення засвоєного матеріалу (заучування, вправи на запам’ятовування матеріалу) і на застосування одержаних знань (розв’язання задач, виконання дослідів). Вид завдання вибирається залежно від методичної мети, поставленої вчителем. Виходячи з характеру навчальних дій, які може виконувати учень, завдання поділяються на виконавські (повторення, відтворення матеріалу, вправи) і творчі (написання творів, підготовка доповідей). Завдання можуть бути обов’язковими для всіх школярів чи обиратися ними за бажанням (з використанням додаткової літератури або інших джерел інформації). За ступенем індивідуалізації завдання можуть поділятися на загальні, диференційовані (індивідуалізовані), індивідуальні. За змістом і основною функцією, яку виконують завдання у процесі навчання, виділимо такі їх види: • ті, що підготовлюють учнів до роботи, яка проводитиметься на наступному уроці. Це може бути і осмислення повідомлення нових завдань учителем, і розв’язання задач, і проведення практичних робіт тощо. Завдання такого характеру даються у вигляді доручень: підібрати прислів’я і приказки, крилаті слова, рисунки на певну тему; відібрати факти, провести спостереження. Такі завдання забезпечують зв’язок навчання з життям, викликають в учнів пізнавальний інтерес, а головне – готують їх не тільки до свідомого і активного сприйняття нового навчального матеріалу на уроці, а й до його обговорення, формують вміння давати відповіді на питання, які виникають і ставити їх самостійно. Домашні завдання, які сприяють систематизації й узагальненню набутих знань, їх поглибленому осмисленню. Такі завдання даються після вивчення матеріалу уроку чи після закінчення розгляду теми. Цей вид завдань передбачає складання планів, підготовки відповідей на поставлені вчителем запитання, самостійну підготовку запитань, придумування задач. Допомагає осмисленню матеріалу рецензуванню книг, фільмів, написання творів, доповідей, виготовлення моделей, проведення дослідів. Дуже корисно давати учням завдання, складати різні схеми, алгоритми, що відображають хід роздумів, логіку відповідей, наприклад, опис розвитку історичних подій, алгоритм розв’язання задачі та інше. Домашні завдання, що сприяють закріпленню знань і практичному оволодінню методами навчальної роботи. Це позиція вивчити напам’ять вірші, формування законів, частини текстів, які збагачують мову учня, формули, необхідні для розв’язання задач тощо. Однак основний вид – вправи виконуючи які учень одночасно і закріплює знання, і оволодіває методами навчальної роботи. Під час виконання цього виду завдань школяр використовує різні прийоми запам’ятовування: багаторазові повторення; встановлення асоціативних зв’язків; поділ навчального матеріалу, що завоюється; виділення яких-небудь однак. Домашні завдання на застосування одержаних знань на практиці. Завдання даються після вивчення навчального матеріалу на уроках. Це нескладні досліди, пов’язані з використанням одержаних знань у домашньому господарстві, у навчально-виробничих майстернях, під час роботи учнів у народному господарстві. Такі завдання пов’язують навчання з життям, підвищують пізнавальні інтереси учнів, формують практичну спрямованість їх мислення. Виконуючи цей вид завдання, учень „по-науковому” вибирає місце для електричного каміна в холодну погоду, нагріває щільно закручену кришку термоса, щоб відкрутити її, додає сіль у воду, щоб закип’ятити її з допомогою пластичного кип’ятильника. Творчі завдання. Вони виконуються як окремими учнями, так і всім класом, і сприяють розвитку пізнавальних потреб і творчого мислення школярів. Творчі завдання можуть даватися як перед вивченням на уроці певного матеріалу, так і після його вивчення. Обговорення творчих робіт, пропозицій розробок завжди викликає інтелектуальне і емоційне піднесення і створює сприятливий грунт для вивчення навчального матеріалу, що відповідає інтересам учнів. Домашні завдання, як правило, виконуються індивідуально. Іноді практикуються групові завдання, які виконуються кількома учнями по частинах. Для того, щоб успішно справитися вдома з навчальним завдання, учень повинен знати, як його виконати. І не просто виконати, а раціонально, з найменшою затратою сил та часу і з найбільшим ефектом. Для цього він повинен освоїти необхідні методи домашньої роботи. Вибір методів і сам стиль підготовки домашнього завдання пов’язані з особистістю учня, особливостями його характеру. Тому потрібно турбуватися не стільки про засвоєння учнем окремих методів самостійної роботи, стільки про формування у нього взагалі вміння самостійно працювати. Ознайомитися з методами самостійної роботи і навчитися їх використовувати учень повинен на уроці під керівництвом учителя. У цьому відношенні домашня робота повинна значною мірою повторювати діяльність учнів на уроці, на якому він повинен і сприймати знання, і осмислювати, і закріплювати, і застосовувати. Щодо змісту навчальної роботи учнів вдома, то дидактика вимірює, як відомо, кілька видів завдань – залежно від того, яку навчально-виховну мету ставить учитель. Є домашня робота, спрямована на засвоєння нового матеріалу, чи на розвиток умінь і навичок і є завдання, мета яких – підготувати до сприймання нових знань. Але під час дослідження, більшість учителів не дає завдань, що мають на меті підготовку учнів до нового уроку. Домашня робота має повторювати урок не тільки за змістом знань, а й за структурою дій, які вимагаються від учня. Методи, якими має оволодіти учень, різноманітні і залежать від етапу роботи (підготовчий, виконавчий, підсумковий), від характеру завдань та інше. Тому кожного учня потрібно навчити аналізувати вид завдання, визначити, які знання, вміння необхідні для його виконання. Фіксувати етапи виконуваної роботи. Основні методи домашньої роботи учня і відповідні їм уміння можна виділити в такі групи: Методи загальної організації роботи, які використовуються в основному на підготовчому етапі виконання завдань: зберігання і розміщення навчальних і допоміжних матеріалів, ведення зошитів, підготовка робочого місця. Методи роботи учня з навчальними посібниками: підручниками, словником, схемою, картою, таблицями, малюнками. Ці методи повинні відповідати такій примірній схемі: усвідомлення назви, загальної структури розділів та інших частин посібника, їх логічного зв’язку, визначення місця тієї частини, яка має бути пророблена, виділення в ній головного, його осмислення, виписування визначень і термінів. Методи виконання певного виду завдань: написання рефератів, творів, конспектів, розв’язання задач, підготовка доповідей, рецензії на роботи чи виступи своїх товаришів, підготовка до відповідей на запитання, наведення прикладів та ілюстрацій на підтвердження закону, правила, теоретичного положення тощо. Метод здійснення певного виду завдань залежить від характеру виконуваної роботи. Наприклад, написання конспектів вимагає з’ясування загальної структури викладу матеріалу, виділення основних положень, їх стислого викладу своїми словами. Найбільш важливі і коротко сформульовані в тексті думки учні цитують. Методи здійснення навчально-пізнавальної діяльності: повторення зразка дій, показаного вчителем, але без пояснення; повторення зразка дій, з їх поясненням; пошук способу дій на основі даного вчителем пояснення (принципу) дій і способу їх здійснення (за завданнями учителя). Методи самоорганізації и самокерівництва виконанням домашніх завдань: планування домашньої роботи, її здійснення, самоконтроль, аналіз причин виявлених недоліків, обґрунтування правильності обраного шляху роботи, передбачення інших можливих варіантів її здійснення, вибір оптимального варіанта, внесення корективів у планування. Необхідно обов’язково привчити учня планувати домашню роботу. Планування полягає в усвідомленні ним навчальних и методичних задач, мисленому передбаченні послідовності і тривалості здійснення роботи. А для цього учень повинен обрати принцип своєї роботи . Потім він повинен прийняти рішення – виконувати роботи заздалегідь чи перед наступним уроком.